Будь на зв'язку

Зв’язок дає нам змогу вживати спільних заходів та протидіяти загрозам. Завдання в цій категорії присвячені вивченню шляхів спілкування один з одним, між космосом та Землею, аналізу засобів зв'язку  та ідеям, які сприяють місіям космічних агентств на Землі та у космосі.

Image

1 ЗАВДАННЯ. Марс, як чутно? Це Земля
Для ефективного дослідження і освоєння планети Марс необхідна неперервна підтримка зв'язку/комунікацій між наземними комунікаційними засобами і модулями, що знаходяться на Марсі.

Що потрібно зробити, щоб забезпечити безперебійний зв’язок між Землею і Марсом при будь-яких положеннях планет відносно Сонця, в тому числі, коли планети не мають між собою пряму видимість (через Сонце)?

Ваше завдання - запропонувати необхідні для цього методи/способи і обґрунтувати їх працездатність.

Розробники завдання: Навчально-науковий інститут телекомунікаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського


2 ЗАВДАННЯ. Нехай буде світло!

Говорячи про колонізацію і забудову поселень та міст на інших планетах рідко згадують системи передачі та розподілу електричної енергії, а також організацію та побудову каналів передачі інформації, особливо у сфері диспетчерського управління.

Типовою схемою електропостачання міста є кільце з відгалуженнями, і Марс не буде виключенням. Живленням мають бути забезпечені штольні, освітлення колонії, засоби зв’язку, насосні станції, злітний майданчик, адміністративні  будівлі і житлові модулі. 

Яку ж конструкцію обрати?

Кабельна естакада – усе доступно і наочно, зручна для технічного обслуговування, перспективна до розбудови, мінімум земляних робіт. Уразлива до зовнішнього впливу, на ліквідацію наслідків якого завжди потребуватимуться кошти.

Кабельний канал – абсолютний захист від зовнішнього впливу, аварії на об’єктах та навіть диверсії не зачеплять прокладені лінії електропостачання та зв’язку. Земляні роботи завжди дуже дорогі, як наслідок розбудова та розширення гальмуватимуться.

Ваше завдання -  запропонувати систему електропостачання. Вона має бути централізованою, хай навіть і з розподіленою генерацією. Також слід передбачити диспетчерський центр, куди стікатиметься вся необхідна інформація і звідки роздаватимуться команди. Але в якому вигляді це зробити? Естакада чи канал? Чи може їхня комбінація у деякому співвідношенні? У якому? Сформулюйте необхідні рішення, обґрунтуйте обрані заходи.

Розробники завдання: Факультет електроенерготехніки та автоматики КПІ ім. Ігоря Сікорського


3 ЗАВДАННЯ. Зв’язок відкриває Всесвіт
Сьогодні людство оповите інформацією, яка надходить із різних джерел. Наша задача розібратися в масивах даних і зробити спілкування ближчим незалежно від того, де ми знаходимося: в космосі, на Землі чи на космічному шатлі.

Швидка та захищена передача даних між об’єктами дедалі стає актуальнішою. Захистити інформацію від сторонніх істот дуже важливо.

Ваше завдання - створити канали, засоби або методи для захисту даних з мінімальними енергозатратами та максимальною швидкістю.

Розробники завдання: Радіотехнічний факультет КПІ ім. Ігоря Сікорського


4 ЗАВДАННЯ. Порятунок з космосу

В основі космічного знімка лежить складний процес перетворення енергії сонячного випромінювання, відбитого від земної поверхні, та електромагнітні імпульси, які записуються у цифровому вигляді, тобто за допомогою двійкових кодів, які здатен опрацьовувати процесор вашого комп’ютера.

Необхідно створити алгоритм з математичних розрахунків, які слід проводити з використанням зображень для аналізу стану лісів, вологості ґрунту або наслідків великих пожеж з можливістю створення програмного забезпечення на його основі

Про знімки, супутникові дані та їх аналіз


5 ЗАВДАННЯ. Аналізуй аби врятувати

Ризик стихійних лих можна зменшити, розуміючи наше довкілля та основні сили, що його формують. Супутники для спостереження Землі можуть надати життєво важливу інформацію для контролю ситуації та підготовки до катастроф.

Необхідно розробити веб-застосунок або мобільний додаток, що використовує дані з супутників Copernicus, допускається використання відкритого API зазначеного порталу та створення системи виявлення та попередження техногенних катастроф. Програмні засоби на вибір учасників з єдиною вимогою-інтерфейс користувача повинен бути зрозумілим та створений бажано українською мовою , англійську можна додати згодом, якщо не вистачить часу.

Для того , щоб обрати дані для аналізу, треба провести невелике дослідження видів техногенних катастроф та визначити головні чинники, що їх спричиняють та/або сигналізують про можливу небезпеку через скупчення певної суміші часток чи концентрацію аерозолю в повітрі.

Розробники завдання: Факультет електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського


6 ЗАВДАННЯ.  Не допусти Армагедону!
Завдання: допомогти вченим NASA розпізнати небезпечні астероїди.

Щороку науковці та астрономи-ентузіасти знаходять все нові й нові астероїди, що мандрують Сонячною системою. Звісно, можна виміряти багато різних параметрів цих небесних тіл, але найголовніше питання - чи є ці астероїди небезпечними для Землі, чи ними й надалі можна просто милуватися в телескоп? За роки спостережень вчені вже змогли встановити безпечність деяких об’єктів, але було б зручно визначати це за характеристиками астероїду одразу.

Ми пропонуємо попрацювати з набором даних NASA, в якому наведено інформацію про астероїди, що були вивчені раніше, зокрема - їх безпечність чи небезпечність. Необхідно засобами машинного навчання створити алгоритм, який допоможе визначити цю характеристику і для нових астероїдів, про які відомо лише їх параметри, як-от розмір, швидкість, форма орбіти тощо.

Розробники завдання: Інститут прикладного системного аналізу КПІ ім. Ігоря Сікорського